Оксана Білозір Покаяння текст песни, слова песни Покаяння Оксана Білозір
Оксана Білозір - Покаяння
За те, що любила, за те, що забуду,
За те, що тягнуся до зірки рукою,
І світ ображаю слізьми за тобою.
Життєвої сили стає в мені мало,
Я зла не творила, добро покарало.
Ніхто не врятує, ніхто не поможе,
Хоч трошки терпіння пошли мені, Боже.
Приспів:
Я, мов осінній птах,
В синіх небесах
Стомлено кружляю.
Це - мій безмежний світ,
Відчаю політ,
Де землі немає.
Хоч трошки терпіння, хоч трошки розради,
Нехай не радіє велика неправда,
Що вірила марно, любила даремно,
Врятуй мене, Боже, як можеш од мене.
Приспів (2)
Комментарии