Павло Зібров Стрілецький Романс текст песни, слова песни Стрілецький Романс Павло Зібров
Павло Зібров - Стрілецький Романс
І не чути уголос їхніх звань та імен.
Ех, стрільці січовії, хто вас нині згадає,
Хто устами торкнеться шовку ваших знамен?
Ех, стрільці січовії, хто вас нині згадає,
Хто устами торкнеться шовку ваших знамен?
Ви носили в петлицях ясносині блавати,
Ви плекали у серці до Вкраїни любов.
Ех, стрільці січовії, є за що помирати,
Є за що проливати єорогів наших кров.
Ех, стрільці січовії, є за що помирати,
Є за що проливати єорогів наших кров.
Вже Господь не відверне наших втрат і поразок,
Вас усіх пам’ятають Соловки й Колима.
Ех, стрільці січовії, нині мусимо разом
Повертатись додому, жде нас мати сама.
Ех, стрільці січовії, нині мусимо разом
Повертатись додому, жде нас мати сама.
І для кожного сина шлях нелегкий проляже.
Та яка б ця дорога те терниста була.
Ех, стрільці січовії, і ніщо вже не важить,
Тільки щоб Україна нас усіх прийняла.
Ех, стрільці січовії, і ніщо вже не важить,
Тільки щоб Україна нас усіх прийняла.
Комментарии